Батьки часто запитують: “Моя дитина може повторити окремі склади та звуки, але далі справа не йде, вона не складає склади в слова, називає предмети одним складом, наприклад, “ба!” – замість труба або “то” – замість “стіл” “. Як просунути промову дитини вперед? Що робити щоб дитина почала вимовляти слова? Для того, щоб правильно працювати з порушенням складової структури слова, важливо розуміти, з яких окремих завдань складається навичка правильного вимовляння слова.
Щоб вимовляти слова починаємо з рухів
Що треба вміти: треба вміти правильно підбирати рух, кожному за конкретного звуку. Якщо у малюка немає розуміння, який саме рух йому потрібно зробити, щоб вийшов той чи інший звук, і чим ці рухи відрізняються один від одного, дитина не буде довільно вимовляти звуки. А ті звуки, які малюк не здатний вимовити, він, відповідно, не зможе і включати до слова.
Як допомогти: підбирайте специфічний жест та гру для кожного приголосного звуку, спонукаючи малюка спочатку виконувати дію з предметом, потім показувати жест, а потім повторювати звук.
Поступово додавати до приголосних, які малюк вимовляє, варіації голосних звуків, спонукаючи його повторювати прості склади. Максимально приберіть підказки, щоб малюк міг на згадку визначити, “як грають” з тим чи іншим предметом, показуючи жест і вимовляючи звук.
Читай також: ЩО РОБИТИ, ЩОБ ДІТИ ШВИДШЕ ПОЧАЛИ ВИМОВЛЯТИ СЛОВА?
Вчимося розрізняти звуки на слух
Що треба вміти: треба вміти розрізняти між собою звуки на слух. Щоб розставити звуки в потрібному порядку, важливо чітко визначати відмінності між ними, наприклад, розуміти, чим звук [П] відрізняється від звуку [Б]. Тоді в потрібному місці слова дитина безпомилково вставлятиме правильний звук.
Як допомогти: перемежувати ігри з вимовляння звуків із жестовими іграми на “пошук” звуків. Наприклад, розкидати по килиму два види іграшок – кубики для звуку [К] та гвоздики для звуку [Т]. Попросити дитину зібрати іграшки у два кошики, орієнтуючись на ваші звукові інструкції. Попросіть його: принеси [Т], а тепер [К]. Якщо малюкові не вдається виконувати завдання лише зі слуху, навчіть його підбирати необхідний жест до звуку, який він чує, і вже після цього знаходити іграшку. Так він зможе хіба що “мацати” вхідний звукопотік руками і краще концентруватися на тому, що чує. Починайте з різних за звучанням приголосних, таких як [П] та [Ш], поступово переходячи до близьких фонем, таких як [Ж] та [Ш].
Перемикання на склади, щоб вимовляти слова
Що потрібно вміти: потрібно володіти навичкою рухового перемикання з одного складу на інший. Дорослим здається цілком природним вимовляти довгі слова, фрази і тексти, спритно чергуючи між собою склади, розподіляючи подих. Однак малюк освоює руховий малюнок слова з нуля, і часто йому, як дорослому при освоєнні складної хореографії, потрібно багаторазово повторити зв’язки рухів усередині слова, перш ніж навичка стане автоматичною.
Як допомогти: “викладіть” перед дитиною схему слова, використовуючи специфічні предмети, що позначають той чи інший звук. Наприклад, для слова “каша” це буде послідовність із кубика (звук [К]) та кульки (звук [Ш]). Загалом у схематичному ряду може бути 6-7 повторів одного слова. Попросіть малюка показувати пальцем на предмет і називати звуки, з якими граємо з викладеними об’єктами.
Наприкінці ряду приготуйте однойменну іграшку або предмет, наприклад, кашу або каву, щоб малюк, багато разів відпрацювавши перемикання з складу на склад, побачив, що саме він назвав.
Мелодія кожного слова
Що потрібно вміти: потрібно чути мелодію та ритм слова, щоб об’єднати кілька складів у правильний ритмічний малюнок. У слова мо-ло-ко є чітка вимовна мелодія, така ж мелодія є у кожного слова.
Щоб малюк організував доступні склади у вимовну послідовність, він повинен чути та утримувати ритм та мелодію конкретного слова, і не плутати його з іншим. Мелодію можна назвати ниточкою, на яку нанизуються окремі бусинки-склади, утворюючи гірлянди слів, речень, текстів.
Як допомогти: простукуйте з дитиною прості та складніші ритми, танцюйте під пісеньки та ритмічні мелодії, повторюйте зв’язки з кількох великих рухів під музику, розвиваючи ритмічне чуття у малюка.
А щоб уникнути “ломаної” мови по складах, можна також співати слово на просту мелодію, супроводжуючи спів жестом для кожного приголосного звуку. Відштовхуючись від ігрових мотивацій дитини, ми суворо дотримуємося послідовності та етапності роботи.
