Тахілалія – порушення темпу мови, що характеризується патологічно швидким мовним потоком. При тахілалія:
- значно прискорений темп мови і загальної моторики;
- відзначаються повторення, запинки, «проковтування»,
- наявні спотворення складів і слів,
- помічені порушення письма і читання.
Дитина з тахілалією повиненна обов’язково бути обстежена нейропсихологом, логопедом і психологом.
Корекційна робота при тахілалії включає комплексний медичний і нейрологопедичний вплив.
Тахілалія (тахіфразія) – швидкий, неохайний мовний потік, що ускладнює сприйняття і розуміння мови оточуючими.
Поряд з браділалія (сповільненою промовою), тахілалія розглядається як розлад темпо-ритмічної організації мовлення.
На відміну від заїкання, при тахілалії мовні судоми відсутні, і якщо вчасно не почати корекцію, не виключається перехід несудомних мовних запинок в судомні.
Структуру дефекту при тахілалії становить патологічно швидкий темп усного мовлення, порушення писемного мовлення, моторне занепокоєння, прискорення протікання всіх психічних процесів.
Тахілалія неоднорідна, всередині неї виділяють:
- полтерн з моторними порушеннями (швидкий темп мовлення з неправильним артикулюванням звуків)
- полтерн з сенсорними порушеннями (швидкий темп мовлення з порушенням слухового уваги)
- полтерн з труднощами підбору слів
- полтерн з труднощами формулювання мови
Саме тому корекційна робота повинна бути спрямована не тільки на усунення зовнішніх проявів (прискорення темпу мови, запинки), але і на усунення причин порушення, що мають нейропсихологічні коріння.
До тахілалії більш схильні неврівноважені, легко збудливі, гіперактивні діти, з СДУГ. Виникнувши в дитячому віці, тахілалія без спеціальної корекції посилюється в підлітковому періоді і нерідко супроводжує людину в дорослому житті.
В основі патогенезу тахілалія лежить превалювання процесів збудження над гальмуванням в головному мозку, що, в свою чергу, призводить до розладів темпу внутрішньої і зовнішньої мови.
Переважання підкіркового ядра паллидума (сіра речовина в подкорковой області головного мозку) обумовлює підвищену рухову активність. Однак при цьому руху в загальній і артикуляційної моториці стають недостатньо координованими, що супроводжується розладом ритму, темпу, плавності мови.
Дитина залишається бути дуже активною при тому, що дуже перевтомлена і нейродинамика знижена.
Разом з експресивним усним мовленням, при тахілалія порушується внутрішня і письмова мова.
Виникаючі в свідомості слова швидко змінюють один одного, ще до того, як людина встигає їх вимовити. При читанні і письмі звуки, букви і склади переставляються місцями, замінюються близькими за акустичними або графічним ознаками.
Немовні нейропсихологічні прояви тахілалії характеризуються порушеннями загальної моторики, емоційно-вольової сфери, нейродинаміки, поведінки, вегетативної нервової системи. Під стать мові, всі рухи пацієнта з тахілалія швидкі і стрімкі; моторне занепокоєння відзначається не тільки під час денної активності, але й уві сні. Пізнавальна сфера відрізняється нестійкістю, швидкої переключення уваги, недостатнім обсягом моторної, слуховий і зорової пам’яті.
Медичне і нейропсихологічне обстеження пацієнтів з тахілалія проводиться неврологом і нейропсихологом. При цьому з’ясовується супутня неврологічна симптоматика, стан інтелекту, психічні відхилення. У цьому допомагають дані анамнезу, скарги, спостереження, інструментальні дослідження (ЕЕГ, МРТ головного мозку).
Нейропсихологом проводиться обстеження сенсорної, пізнавальної, емоційно-вольової сфери.
