Що потрібно робити, щоб розвинути самостійність у дитини і вона перестала триматися за мамину спідницю та навчилася бути самостійною якомога раніше, розповідаємо в нашій статті.
Ніхто не каже, що опіка та турбота – це погано. Все добре в міру. Виховання самостійності у дитини неможливе без певної частки свободи. З малого віку необхідно прищеплювати дітям вміння планувати свої справи, нести відповідальність за свої рішення та вчинки.
Чому важливо розвивати самостійність у дитини
Самостійність важлива з раннього віку, не варто заважати дитині розвиватися та активно брати участь у навколишньому житті.
З погляду психології:
- розвиток самостійності веде до впевненості у собі,
- ви показуєте дитині, що довіряєте їй, впевнені у її силах та здібностях,
- розвивається емоційна сфера,
- зміцнюються взаємини із дорослими.
З погляду поведінки:
- дитина, якій дозволяють щось робити самостійно, менше вередує і впирається,
- можливість відчути свою самостійність та автономію знижує ймовірність кризової поведінки.
З погляду розвитку мови:
- поки дитина щось робить самостійно, розмовляйте з нею, ставте запитання,
- нехай малюк відповідає словами, виразом обличчя, жестами – як може.
З погляду моторики:
- самостійні дії дають дитині новий досвід,
- розвивається координація, малюк вчиться розуміти, скільки сили потрібно, щоб, наприклад, відкрити кришку, відгвинтити пробку, як зберігати баланс, взути, які дії зробити, щоб зав’язати шнурки.
Як навчити дитину самостійності:
- Я почну
Можна випробувати цей прийом з прикладу одягання/роздягання. Розшнуруйте або розстебніть малюкові взуття, а зняти його він зможе вже сам. Допоможіть одягнути кофту через голову, а просунути руки в рукава він зможе сам і т.п.
Добре працює і під час годування. Почніть годувати малюка з ложечки, а коли побачите, що він майже наївся, залиште трохи їжі в тарілці і дозвольте закінчити трапезу самому.
- Ти почни – я закінчу
Цей прийом добре працює, коли треба навчити дитину чистити зуби самостійно. Спочатку дайте йому можливість самому спробувати, а потім завершіть розпочате за всіма правилами. - Давай разом
Цей спосіб стане вам у нагоді для виконання складних справ або там, де потрібна підвищена увага та дотримання техніки безпеки. Наприклад, на кухні або під час купання у ванній кімнаті.
Дозвольте малюкові допомогти вам готувати. Нехай поріже м’які овочі маленьким ножем, замісить тісто, перемішує інгредієнти для салату та ін.
- Я покажу, а ти повториш
Малята – ті ще «повторяшки». Попросіть, наприклад, допомогти дістати білизну з пральної машини в тазик, розвісити шкарпетки на батареї.
Навчіть самостійно розчісувати волосся і заплітати ляльку. Після тренувань можна довірити малюку і власну зачіску.
- Сам вибирай
Право вибору – дуже велика радість для малюка. Запропонуйте вибрати, що вдягнути в садок, що купити в магазині, в чому піти на прогулянку.
Малюкові буде приємно, що ви з ним радитесь, питаєте його думку, чините так, як він вам «підказав».
Поради, як виростити самостійність у дитини
- Давайте дитині як мінімум 3 справи на день, які вона може виконати сама.
- Показуйте приклад виконання, робіть частину роботи разом.
- Будьте терплячими, не поспішайте виконувати за дитину те, що їй доручили.
- Дотримуйтесь системності, дотримуйтесь єдиних вимог.
- Дозвольте дитині робити помилки, без них вона не зможе отримати досвід.
- Заохочуйте за старання, більше хваліть за успіхи.
- Поступово ускладнюйте домашні обов’язки.
Як привчити дитину самостійно робити уроки
Багато батьків скаржаться, що виконання шкільних завдань з’їдає багато часу. Привчайте дитину з самостійності від початку, щоб не мучиться надалі. Вона не повинен чекати, поки мама чи тато прийдуть із роботи, щоб сісти з ним за уроки.
У 1 класі дитина може самостійно виконувати завдання 10-15 хвилин. Контроль і допомога звичайно важливі, але варто з перших днів у школі наголошувати на тому, що навчання — зона відповідальності дитини. У 2 класі на самостійну роботу достатньо виділяти 20-25 хвилин, щоб побачити позитивні результати, третьому можна збільшити і до півгодини. До кінця початкової школи учень може самостійно виконувати завдання усі 45 хвилин.
Дитина повинна усвідомлювати, що вчиться вона не для когось. Навчання важливе для нього самого. Навчання у школі – це як робота у дорослих, а домашні завдання – невід’ємна частина процесу навчання. Зовсім нехай все на самоплив так само погано, як і надмірно контролювати кожен чих, кожну поставлену кому. Постійний контроль перетворить дитину на безвідповідальну істоту, яка виконує розпорядження вчителів та батьків, на корені вб’є будь-яку ініціативу. В основі мотивації має лежати природна допитливість, інтерес, а не чиїсь стусани та понукання.
Дорогі батьки, часом нам здається, що наші діти ще такі маленькі, що нічого не можна довірити їм зробити самостійно. Це насправді не так. Дозвольте малюкам трохи більше, і ви здивуєтеся, на що вони здатні!
