Руйнуємо міфи про PECS

Використання карток на занятті викликає занепокоєння у батьків: хтось вважає, що це зупинить розвиток мовлення, іншим, здається, що їхня дитина надто доросла для використання PECS, окремі люди вважають, що їх використання доцільне лише для дітей з розладом аутичного спектру і зовсім немовних дітей, дехто думає, що PECS – це просто назва картинок…

Насправді – це конкретний протокол для навчання людини експресивної комунікації за допомогою зображень.

В рамках протоколу дитину або дорослого послідовно вчать висловлювати свої бажання і потреби, а також коментувати те, що відбувається в навколишньому світі. Основний акцент в протоколі PECS робиться на тому, щоб навчити людину ініціювати комунікацію з іншою людиною самостійно. Деякі діти можуть говорити, але їм складно зрозуміти необхідність соціальної взаємодії.

Наприклад, вони можуть говорити в порожній кімнаті або звертатися до іграшки. За допомогою PECS їх можна навчити соціальному підходу.

 

Прохання – це перший навик, якому навчають в рамках PECS, але останній етап протоколу навчає коментування (наприклад, «Я бачу …», «Я чую …», «Я відчуваю …»).

PECS не зводиться тільки до задоволення потреб і бажань, вона також передбачає обговорення навколишнього світу з іншими людьми.

Було проведено багато досліджень, присвячених появі усного мовлення у користувачів PECS, і результати вказують на те, що мова може бути прямим результатом застосування PECS.

Ми також знаємо, що навіть якщо дитина не почне говорити завдяки PECS, то у неї буде ефективна система комунікації з різними людьми зі свого оточення.
Система PECS була створена педагогами на основі поведінкових підходів, для її впровадження не потрібно використовувати дорогі або складні матеріали, але необхідне спеціальне навчання.