Про мовленнєвий розвиток мови у дітей-білінгвів із порушеннями розвитку. При послідовному білінгвізмі, коли в житті дитини присутня друга мова після трьох років, розділяємо сильну мову (якою говорило оточення до трьох років) і слабку мову, яка з’явилася у зв’язку, наприклад, з переїздом в іншу країну, де ця нова мова — мова більшості.
Дослідження кажуть, що друга мова досить тривалий час буде слабкою мовою. Хтось із дітей ніколи не опанує мову в повному обсязі. Хтось, навпаки, через кілька років може продемонструвати найкраще володіння спочатку слабкою мовою порівняно з сильною. Це залежатиме від часу та обсягу мовного занурення у другу мову та від присутності першої мови у житті дитини.
Якщо ми говоримо про дітей з різними особливостями розвитку, тобто поки що невеликі дані щодо трьох груп дітей-білінгвів:
- білінгви з мовними порушеннями;
- білінгви з РАС;
- білінгви із синдромом Дауна.
При порівнянні рівня володіння мовою одночасних білінгв цих трьох груп, з одномовними дітьми, що мають такі ж особливості, значних відмінностей в освоєнні мов немає. Білінгви з порушеннями розвитку в обох мовах демонстрували такий рівень труднощів, як і їхні однолітки з подібними порушеннями в одній мові. Але щоб робити впевнені висновки, наукових даних поки що недостатньо.
Як впливають корекційні заняття на розвиток мови у дітей-білінгвів із порушеннями розвитку?
Основний параметр, який впливатиме на розвиток мови – це кількість часу, приділеного корекційній роботі. Дослідження показали, що серйозні зміни можна очікувати від роботи паралельно двома мовами. Якщо такої можливості немає, то стають важливими такі дані: якщо у дитини є сильна і слабка мова, наприклад, внаслідок того, що спілкування з нею здебільшого відбувається мовою мами, хоча в сім’ї присутня друга мова, або друга мова з’явилася після трьох років, то ефект від роботи, проведеної більш слабкою мовою не перейде на більш сильний. А ось у зворотний бік, ймовірно, це можливо. Тобто робота сильною мовою може мати позитивний вплив на більш слабку мову. Хоча на цю тему є лише одне дослідження.
Зі свого досвіду можемо сказати, що якщо у дитини моторні проблеми, то робота однією мовою переходила іншою. Тобто дитина, яка навчилася довільно повторювати звукові схеми, повторить таку схему й іншою мовою. Що стосується роботи з мовними порушеннями, на наш досвід, необхідна робота над словником, синтаксичними та граматичними конструкціями двома мовами, при цьому припускаємо, що краще починати таку роботу однією мовою і трохи пізніше підключати іншу за необхідності.
