Ігри для дітей з аутизмом: Граємо з дошкільнятами

Особливо часто у дітей з аутизмом спостерігається затримка у розвитку навичок рольових ігор, їхня повна відсутність чи спотворення. Щоб допомогти малюкові подолати відставання, спробуйте грати з ним у такі ігри для дітей з аутизмом:

  • Грайте в динозаврів, ревіть один на одного і шукайте заховану в траві їжу;
  • Грайте з ляльками та ляльковим будиночком і уявляйте, що ляльки встають, вмиваються, грають і лягають спати;
  • Будуйте з деталей для конструктора будинку, складайте з них вулиці та керуйте між ними автомобіль;
  • Грайте в залізницю, завантажуйте поїзд товарами, сідайте на нього людей та перевозіть зі станції на станцію;
  • Створіть лікарню для м’яких іграшок і лікуйте звірів: робіть їм уколи, капайте у вічі, носи і вуха краплі, перев’язуйте лапи, співайте їх ліками;
  • Використовуйте іграшкову їжу, щоб «приготувати» та «подати на стіл» різні страви;
  • Грайте до школи, хтось буде учителем, а інші учасники гри – учнями.
  • Якщо ваша дитина має якісь особливі інтереси, враховуйте їх у рольовій грі.

ігри для дітей з аутизмом: Перенесіть у гру те, що дитина любить у реальному житті, наприклад:

  • Прогулянки на майданчику
  • Дітей, що катаються по черзі на гірці
  • Гойдалки та карусель
  • Голубів та кішок
  • Сервірування столу
  • Купання в басейні чи ванні

На допомогу вам підійдуть набори сюжетних конструкторів (Лего та аналоги), саморобні іграшки з картону та пластикові фігурки людей та тварин.

У рольових іграх за фактом добре розіграної ролі також можна нагороджувати учасників занять наклейками, льодяниками та іншими особливими частуваннями.

Сенсорні ігри
У дітей з РАС часто порушено нормальну роботу сенсорної сфери. Багато звичних для звичайних людей подразники (дотик, освітленість, смаки, запахи, звуки) можуть сприймати або як занадто сильні, або як дуже слабкі (тоді вони починають посилено шукати способи довантажити канали сприйняття, що простоюють).

Ігри для дітей з аутизмом: важливо запропонувати відповідну їм сенсорну дієту – набір відчуттів, який, з одного боку, поповнював би брак, а з іншого – потроху і допомагав би звикнути до занадто інтенсивних сенсорних переживань.

Спробуйте такі заняття:

  • Ванна з квасолею або рисом. Як уже говорилося раніше, нехай діти занурюють у неї руки, закопують та викопують звірів та інші іграшки;
  • Малювання кремом для гоління. Нанесіть на стільницю трохи крему для гоління і діти розмажуть його по всій кришці столу;
  • Створіть «водяну стіну»: розташуйте поряд один з одним банки та колби різної форми і нехай дитина заповнює їх водою з графину чи пластикової пляшки;
  • Ансамбль барабанів. Розставте по столу барабани. Нехай дитина стукає в них з різним темпом та швидкістю;
  • Пропонуйте дитині різні види їжі (але не забувайте про дієту – якщо ви дотримуєтеся її) – з різною текстурою, хрускотом, і смаком;
  • Використовуйте стілець, що обертається, щоб кружляти дитину;
  • Купуйте невеликий трамплін;
  • Підвісьте під стелю гойдалки;
  • Шведська стінка. Прикріпіть до стіни шведську стінку і заохочуйте малюка підніматися по ній вгору і вниз, звисати на руках і ногах;
  • Кільця та поперечина. Підвісьте до стелі пару кілець і перекладину. Вчіть дитину звисати з них, підтягувати тіло вгору, розгойдуватися у висі руками, підібгавши ноги.
  • Відвідуйте ігрові майданчики: дитина повинна освоїти спуск і підйом на гірки різної висоти (сходами, використовуючи альтернативні маршрути карабкання), вміти долати перешкоди, кружляти на каруселі, стрибати прядками і колесами.
  • Дитячий транспорт. Вчіть дитину кататися на спеціальних візках у формі машин та мотоциклів, на самокатах та спеціальних велосипедах без педалей (велобігах).

ПАМ’ЯТАЄТЕ! Фізичні вправи допоможуть дитині краще відчувати тіло, гармонізують рівновагу, покращать пропріоцептивну чутливість і можуть вплинути на розвиток навичок мови.

Про це свідчать відгуки багатьох батьків, які відзначають значний прогрес у фізичних навичках у дошкільному віці, який відбувався трохи раніше проривних комунікаційних успіхів, у тому числі з промови.

Не перестарайтеся: якщо дитина виявляє тривожність чи хвилювання, не тисніть на неї занадто сильно. Постійний повільний рух вперед краще різких ривків.