Дисграфія та дизорфографія

Дизорфографія – це порушення, яке дуже часто не тільки батьки, а й навіть вчителі звикли називати горезвісною «вродженої безграмотністю». Давайте розберемося раз і назавжди – «вродженої безграмотності» НЕ ІСНУЄ !!!

Дисграфія – порушення писемного мовлення, яке викликане порушенням роботи психічних процесів і аналізаторів, що відповідають за формування навички письма.

Дизорфографією є відсутність у дитини здатності до освоєння знань орфографії, навичок і умінь, пов’язаних з нею. Це порушення пов’язане з недостатнім розвитком мовних функцій, зорової і слухової уваги, сприйняття, пам’яті і мислення.

Обидва розлади є окремими, незалежними один від одного станами. Однак досить часто вони можуть зустрічатися разом у однієї дитини і при відсутності грамотної корекції «переходити» у доросле життя, приєднавши до себе велику кількість психологічних комплексів.

Одні діти легко засвоюють правила орфографії і застосовують їх на практиці. Інші, не дивлячись на знання правил, допускають безліч помилок. Щоб писати правильно, знання правил недостатньо. Необхідно вміти виконати ряд послідовних дій:

Знайти орфограмму в слові і визначити її тип – це вміння називається “орфографічна пильність”.
Виділити частину слова, в якій знаходиться орфограмма.
Застосувати необхідне правило. Для цього потрібно зрозуміти алгоритм жорсткий порядок дій.
Звіритись до перевірочного слова.

Залежно від того, на якому етапі дитина зазнає великих труднощів, вибудовується корекційна робота з цією дитиною.
Таким чином, процес формування орфографічних навичок є складним речемисленим процес, що вимагає достатнього рівня розвитку розумових операцій, мовних навичок, мовних узагальнень і т.д.

Для дітей з дизорфографією основні труднощі викликає рішення орфографічного завдання: їм важко побачити “небезпечне місце” в слові, складно підібрати перевірочне слово, добре вивчивши правило, дитина не може застосувати його на письмі.

Рішення орфографічних завдань може бути ускладнене з різних причин:

проблеми мовного розвитку (загальне недорозвинення мови, фонетико-фонематичне недорозвинення мови);
зниження слухомовної пам’яті,
неможливість слідувати ланцюжку послідовних дій в результаті різної патології вагітності та пологів.

Безумовно, порушення засвоєння правопису у школярів (дизорфографією) часто поєднується з порушеннями письма і читання (дисграфією і дислексією). На початкових етапах навчання (1 клас) дитина допускає більше специфічних (дисграфічних) помилок, до 3-4 класу різко збільшується кількість орфографічних помилок.

Максимальний прояв даної проблеми приходиться на 5-6 клас, при переході в середню школу, тому що збільшується обсяг навчального матеріалу з української мови. Для дитини цей період стає сущим кошмаром – «вчи-не вчи правила – все одно
«2», у школяра починають з’являтися комплекси постійної «неуспішності».

Розвиток дизорфографії і дисграфії відбувається з різних причин, але деякі фактори можуть збігатися. Поява порушення писемного мовлення може бути пов’язано з різними травмами і недостатнім розвитком ділянок головного мозку внаслідок негативних факторів в період виношування дитини, а також в родовий і постнатальний період.

До таких причин відносять:

вагітность з наявністю патологій і захворювань;
недолік кисню у дитини під час пологів;
родові травми новонародженого;
захворювання, викликані інфекціями;
захворювання соматичного характеру.

Ці розлади пов’язують з порушеннями в процесі розвитку мозку і травмами префронтальної кори, тім’яної частки, передній поясній кори головного мозку і базальних ядер. Ці ділянки відповідають за коректне функціонування робочої пам’яті.

Коректний розвиток навички письма неможливо без коректно сформованого усного мовлення, володіння лексичними і граматичними аспектами мови, володіння навичками сприйняття і вимови звуків.
Порушення цих процесів виникає при наявності патології розвитку мовного апарату і причин органічного походження.

Виділяють кілька видів дизорфографії:

Морфологічна. Дитина робить значну кількість орфографічних помилок, при виконанні самостійних письмових завдань (викладу, твори).
Синтаксична. У дитини виявляється нездатність до оволодіння різними синтаксичними правилами, наприклад – пунктуацією.
Змішана. У дитини при виконанні письмових завдань спостерігаються систематичні пунктуаційні та орфографічні помилки.

Дизорфографія проявляється такими симптомами:

неможливість запам’ятати поняття «слово», «звук», «склад»;
складність в засвоєнні правил правопису (відбувається більш повільно, ніж у інших учнів);
відсутність сформованого досвіду виробляти умовиводи, визначати послідовність дій при виконанні письмових завдань з мови;
приведення невірних прикладів на вивчені правила;
нерозуміння граматичних ознак орфограмм;
утруднення при завданнях на підбір родинних слів, розбір слова на складові морфеми;
безрезультативність виконання завдань на самоперевірку.

Корекція дисграфії і дизорфографії повинна бути спрямована на усунення першопричини порушень і на корекцію навичок письма.

Для цього на самому початку проводиться нейропсихологічне, діагностичне обстеження. Залежно від результатів якого призначається індивідуальна програма корекції.

Незважаючи на те, що нейропрограми мають під собою серйозні наукові обгрунтування, самі заняття – захоплюючі і дуже насичені.

Застосовуються методики спрямовані на:

розвиток навички розпізнавати символи візуально;
навчання виробляти синтез і аналіз інформації (зіставляти і порівнювати);
розвиток зорової, мовної та слухової пам’яті;
навчання дитини вимові звуків і розуміння фонематических процесів;
формування вміння розпізнавати і проводити операції з предметами візуально і в просторі;
навчання морфологічним принципом, синтаксичному строю мови;
збагачення словникового запасу;
формування зв’язного мовлення і «почуття мови».

Розширена програма мозочкової стимуляції обов’язково включається в нейрокоррекціону програму реабілітації по корекції дизорфографії.
Функціонування нервової системи – це складна ритмічна діяльність, що передбачає синхронізовану взаємодію між різними частинами мозку.

У дитини з порушеннями, як правило, мозок працює недостатньо ритмічно. Вправи, спрямовані на вирішення цієї проблеми, роблять благотворний вплив на всі сфери функціонування.

Взаємодія з ритмічною музикою стимулює розвиток почуття ритму, уваги, стресостійкості, здатності організовувати свої думки і рухи в часі. Всі ці здібності розвиваються завдяки тому, що в процесі корекції забезпечується стимуляція, що поліпшує якість функціонування головного мозку і якість його зв’язків з тілом. Саме тому для корекції дизорфографії, дисграфії і дислексії школярам рекомендований курс ритмотерапії. В нашому центрі АУТИЗОН+, НЕЙРОЛОГОРИТМІКА Є НЕОД’ЄМНОЮ ЧАСТИНОЮ В КОРЕКЦІЇ МОВНИХ І НЕ ЛИШЕ ПОРУШЕНЬ.

Потрібно пам’ятати, що позитивний результат корекційної роботи буде залежати від розвитку вищих психічних функцій дитини. Саме вони багато в чому впливають на процес придбання навичок читання і письма.