Дизартрія у дітей: симптоми та причини

Коли дитина починає говорити незрозуміло або «ковтає» звуки, батьки можуть розгубитися. Чому так відбувається? Чи потрібно турбуватись, якщо дитина говорить повільно, невиразно або неправильно вимовляє слова? Один із можливих варіантів це дизартрія у дітей. Це не просто «нечітка мова», а порушення, яке потребує уваги фахівців і терпіння з боку батьків.

Що таке дизартрія у дітей і як вона проявляється

Дизартрія — це мовленнєвий розлад, при якому м’язи, що відповідають за вимову, працюють не злагоджено. Причина — ураження нервової системи, яке порушує координацію рухів язика, губ, піднебіння. Це не проблема «ледачої артикуляції», а серйозніше порушення, яке впливає на чіткість мовлення.

Ознаки дизартрії можуть бути дуже різними. Іноді їх помітно одразу, а буває, що розлад проявляється з часом:

Дитина говорить повільно, мовлення здається «розтягнутим» або «змазане».
Часто спостерігається гугнявість, нечіткість звуків або «плаваюча» вимова.
Дитина може важко вимовляти окремі звуки або взагалі їх пропускати.
Інколи міміка виглядає загальмованою або маловиразною.

Дизартрія у дітей: основні причини

Не завжди легко встановити точну причину, чому виникає дизартрія у дітей, але найчастіше вона пов’язана з особливостями розвитку нервової системи. Поширені фактори ризику:

Передчасні пологи — мозок дитини ще не до кінця сформований.
Гіпоксія під час вагітності або пологів — нестача кисню негативно впливає на мозкові центри.
Родові травми — механічне ураження нервової системи при народженні.
ДЦП (дитячий церебральний параліч) — дизартрія часто супроводжує цей діагноз.
Нейроінфекції — менінгіт, енцефаліт у ранньому віці.
Черепно-мозкові травми — після падінь або ударів.

Навіть легке ураження мозку у ранньому віці може позначитися на мовленні дитини. Саме тому так важливо не відкладати діагностику.

Як помітити дизартрію у дитини в домашніх умовах

Іноді батьки відчувають, що з мовленням дитини «щось не так», але не можуть пояснити, що саме. Ось кілька моментів, які можуть насторожити:

Дитина не може повторити довше слово, плутає склади.
Навіть знайомі слова звучать незрозуміло.
Спостерігаються труднощі не лише з мовленням, а й з жуванням, ковтанням, слиновиділенням.
Дитина часто втомлюється при розмові, мовлення «затихає».

Якщо ці прояви повторюються або не зникають з віком — краще звернутись до логопеда або невролога. Раннє втручання дуже важливе.

Чим дизартрія відрізняється від затримки мовлення

Батьки часто плутають дизартрію у дітей із загальною затримкою мовного розвитку. Різниця в тому, що при затримці дитина говорить мало або не говорить зовсім, але коли починає — мова може бути зрозумілою. А при дизартрії головна проблема саме в вимові, артикуляції, роботі мовного апарату. Тобто слова є, а от чіткість немає.

Що робити, якщо у дитини підозрюють дизартрію

Після консультації з логопедом чи неврологом дитині можуть призначити спеціальні заняття. Вони зазвичай включають логопедичний масаж, дихальні вправи, тренування артикуляції, розвиток мови. Ось що зазвичай включає корекційна робота:

Логопедичний масаж — активізує м’язи язика, губ, щік.
Дихальні вправи — допомагають контролювати мовне дихання.
Розвиток фонематичного слуху — дитина вчиться розрізняти звуки.
Гра з дзеркалом — щоб бачити, як правильно рухаються губи та язик.
Повільне читання, повторення віршів, скоромовок — допомагає тренувати чіткість.

Це не дає швидкого результату, але з часом дитина починає говорити зрозуміліше, впевненіше і краще.

Підтримка батьків — ключова

Дуже важливо не тиснути на дитину. Краще говорити повільно, чітко, зберігати спокій і заохочувати кожен успіх. Навіть якщо результати здаються повільними — щоденні маленькі кроки мають велике значення.

Дизартрія у дітей — це не вирок, а виклик, з яким можна впоратися. Вчасно помічені симптоми, консультація з фахівцем і регулярні заняття дають гарні результати. Головне — не залишати дитину наодинці з труднощами і пам’ятати: мовлення розвивається не лише у кабінеті логопеда, а й у теплому спілкуванні вдома.