Моя дитина не розмовляє. Частина 2

Мозок дитини починає розвиватися з моменту зачаття, і 80% його дозріває до трьох років. Протягом цього часу продовжують формуватися нейрони, а також з’являються та посилюються зв’язки між ними. Пізніше ці процеси сповільнюються.

Читайте першу частину “Моя дитина не розмовляє”: https://aytuzon.com.ua/dutuna-ne-rozmovlyae/

До трьох років відбувається розвиток мови. Тому чим швидше батьки та лікарі виявлять порушення чи затримку у розвитку, тим більше шансів його скоригувати. Тому так важливо знати, що в поведінці та розвитку дитини норма, а що виходить за її межі. Розглянемо критерії психомоторного розвитку дітей раннього віку.

Від 0 до року

До 1 року більшість немовлят свідомо використовують 5–10 слів, а також:

  • уловлюють, звідки лунає звук;
  • реагують на своє ім’я;
  • махають “па-па” на прощання;
  • реагують на прохання на кшталт «Подивися на маму»;
  • ведуть прості діалоги: прислухаються, коли каже дорослий і ліплять у відповідь, коли той робить паузу;
  • вимовляють найпростіші слова, такі як «та-то» чи «ма-ма»;
  • розуміють прості інструкції: “йди до мене”, “принеси м’ячик”;
  • показують на малюнку знайомі об’єкти чи речі на прохання батьків;
  • імітують, на прохання, звуки тварин.

Від року до 18 місяців

У цьому віці в активному словнику малюка вже понад 10 слів. Він вміє пояснити, чого хоче за допомогою слів «так», «ні» чи «дай», вигуків, жестів та хитанням голови. На собі чи батьків показує деякі частини тіла.

Крім того, малюк може:

  • копіювати слова батьків;
  • імітувати реальний діалог;
  • використовувати різну інтонацію: питання, коли про щось просить, наприклад, «Сік?», або оклику, коли наполягає: «Сік!»;
  • спонтанно вживати слова, а не просто реагувати на жести та звуки;
  • використовувати жести та звуки для спілкування.

Від 18 місяців до 2 років

В активному словнику дитини понад 50 слів. Маля розуміє характеристики предметів: розмір, колір, форму. У нього з’являється інтерес до інших дітей та перші спроби спілкування з однолітками.

У цей період дитина також:

  • активно збільшує словниковий запас;
  • може сформулювати словосполучення із двох слів, які можуть іноді не узгоджуватися, наприклад: «Я не ходити», «Я не читаю книгу»;
  • відповідає на запитання «Як тебе звуть?» і скільки тобі років?”;
  • може назвати, що зображено малюнку, перебуває у кімнаті чи надворі;
  • знає назви тварин, інколи ж імітує їх звуки («му», «ко-ко» тощо. буд.);
  • може принести предмет на прохання дорослого;
  • показує деякі частини тіла на прохання дорослого;
  • вказує на цікаві предмети чи події, закликаючи дорослого подивитися на них;
  • приносить речі чи іграшки, щоб показати;
  • вказує на об’єкти та чекає, щоб дорослий їх називав;
  • використовує сюжетно-рольові ігри на кшталт приготування їжі;
  • спілкується жестами та словами з батьками або з улюбленою лялькою/іграшкою.

Після 1,5 року і до 2 років важливо звертати увагу на те, як добре дитина здатна зрозуміти те, що їй говорять. Чи вона відповідає на запитання і чи реагує на прохання? Ці критерії допомагають зрозуміти, чи має дитина затримку мовного розвитку.

Від 2 до 3 років

У цьому віці зазвичай відбувається вибух у мовних та словесних навичках дітей. Словниковий запас дитини зростає до 200 слів, інколи ж і більше. Дитина починає ідентифікувати себе словами: Я, Я сам, Моє. Вчиться рахувати і ставить запитання: «Що це?», «Хто це?». Може складно переказати прості події, а також починає:

  • поєднувати три або більше слів у пропозицію, наприклад: «Тато йде», «Лялька моя» і «Я хочу сік» (будова пропозиції все ще може бути граматично некоректною);
  • розрізняти кольори, форми та поняття, такі як “маленький” – “великий”;
  • переказувати історії з книг, які часто читають;
  • вивчати та співати прості пісеньки;
  • розповідати простий вірш або завершувати останні слова у рядку за дорослим;
  • висловлювати свої почуття словами: «Я хочу їсти», «Він сумний»;
  • вказувати на частини тіла та загальні предмети;
  • запам’ятовувати час доби;
  • виконувати словесні команди без підкріплення жестами на кшталт: «Постав чашку на стіл».

У цей період варто звертати увагу не на кількість слів, якими оперує дитина, а на те, чи збільшується її словниковий запас щотижня.