У маленьких дітей трапляються істерики. Дитяча істерика це норма. Батькам важливо навчитися правильно реагувати, не залишати їх поза увагою, інакше капризи можуть перерости у потужний інструмент маніпуляції.
У статті зрозуміємо причини дитячих істерик, і якими способами потрібно заспокоювати дитину.
5 причин дитячих істерик
Причин багато, але мамам та татам важливо розуміти, що спровокувало істерику, щоб такі ситуації повторювалися вкрай рідко.
- Втома
Звичайна втома може спричинити поганий настрій дитини. Почати вередувати можна через будь-що: порушення режиму дня, коли дитина лягає спати пізно і не встигає відпочити, інформаційне, емоційне навантаження, коли занадто багато уроків або вражень.
Причому в активних дітей істерики спостерігаються частіше, ніж у спокійних однолітків. Це з різницею у типах темпераменту.
- Нестача уваги
Часто діти, які не вміють говорити, так намагаються привернути увагу дорослих. У старших дітей за допомогою істерики можуть проявлятися емоції: гнів, розпач, роздратування тощо.
Чому так відбувається?
Сьогодні батьки хочуть встигати більше і пред’являють до себе завищені вимоги, одночасно виконуючи роботу, домашні справи, ще займаються спортом, зустрічаються з друзями тощо. Виходить, час приділяти дитині немає коли, вона займається сама.
Одночасно відчуваючи, що щось «не так» і треба боротися за увагу мами та тата доступними способами. Якщо не працює, йде важка артилерія – істерики.
- Фізичний стан
Дитяча істерика може виникати до трьох років як реакція на хворобу, відчуття голоду, перезбудження нервової системи. Багато малюків ще не можуть говорити, тому сигналізують про проблеми криками та гучним плачем. - Батьківські промахи
Якщо тато щось дозволяє, а мама забороняє чи навпаки, дитина губиться і закочує істерику. Позиція батьків має бути однаковою. - Пізнання світу
Як перевірити межі дозволеного? Що добре, а що погано? Як батьки відреагують? Звичайно, влаштувати “концерт” і подивитися. Якщо в магазині не купують іграшку, що сподобалася, чому не закотити істерику? Раптом спрацює.
Як заспокоїти дитину у різному віці?
Щоб швидко впоратися з істерикою, потрібно розуміти низку дитячих особливостей у різному віці.
0 – 2 роки
Коли малюк завівся, спокійно сядьте поруч, обійміть і спробуйте переключити увагу. Буває, достатньо 5 хвилин, щоб малюк повністю заспокоївся і забув, що плакав.
2 – 3 роки
Тут працюють такі самі методи, як у попередньому пункті. Але до 3 років дитина стає усвідомленішою і з нею можна поговорити, розповівши, як весело можна провести час, якщо заспокоїтися.
5 – 6 років
Істерики не часте явище, але трапляються. Щоб дитина спокійно ділилася переживаннями та хвилюваннями, щодня кажіть, що ви на її боці, вам можна довіряти. Тоді при емоційному сплеску ви зможете швидко її заспокоїти.
Дитяча істерика: Що робити?
Під час примх страждає нервова система дорослих та самих дітей. Маленька людина переживає цілу бурю почуттів: лють, страх, гнів, прикрість, тривогу, розчарування. Тому важливо швидко її заспокоїти. Ці рекомендації допоможуть не дратуватися і легко впоратися із ситуацією.
Відрізняйте капризи від реальних потреб
Примхи, що переростають в істерику, виникають, коли дитині не дають задовольнити «хотілки». Наприклад, з’їсти солодке перед вечерею, купити сто п’яту іграшку, яка за годину валятиметься без діла тощо.
Емоційна реакція на тлі потреби виникає, коли дитина голодна або хоче спати, але в неї немає можливості задовольнити свою потребу в даний момент.
Не дозволяйте вами маніпулювати
Помічали, що син чи дочка поводиться по-різному із кожним членом сім’ї. З татом і дідусем виявляє повну самостійність, а з мамою перетворюється на невмійку. Так і з істериками. Якщо чадо зрозуміло, що можна досягти бажаного, така поведінка перетворюється на «паличку-виручалочку». Важливо тонко відчувати момент і не піддаватися, щоби істерики не переросли у звичку.
Розмовляйте
Відмовили дитині? Поясніть причину коротко та ясно. Незрозуміло, розкажіть докладніше. У процесі спілкування дитина вчиться справлятися зі своїми емоціями по-дорослому. Додайте обійми та поцілунки, істерика пройде вдвічі швидше.
Нікого не слухайте
Плач дитини у громадському місці, викликає обурення у оточуючих. Комусь шкода, хтось сердиться, нарікаючи на батьків. Але ви повинні бути сповнені рішучості подати чаду урок, ніяк не реагуючи на його істерику з приводу чергового «хочу». Якщо ви, наприклад, перебуваєте в черзі, можна просто вибачитись за завдані незручності.
Нехай поплаче, зробить висновки і наступного разу такий концерт не повториться.
Хваліть дитину
Хороша поведінка має заохочуватись, як і високі оцінки. Якщо вам вдалося легко впоратися з істерикою, скажіть синові чи доньці: Ти молодець! Зовсім вже дорослий/доросла». Дитині буде приємно, що її цінують, поважають і вона захоче, щоб її похвалили знову. А значить, буде добре поводитися.
