Як попередити дефектну вимову у дитини. Насамперед потрібно усунути у дитини основні причини формування неправильної вимови:
- Поліпшити в неї рухливість мовних органів. При невеликому порушенні рухливості мовних м’язів потрібно виконувати лише основний комплекс гімнастичної артикуляції. При серйознішому порушенні рухливості мовних м’язів (дизартрія середнього ступеня тяжкості) — додатково комплекси вправ, розраховані постановку шиплячих, свистячих і звуку [р] (ці вправи може бути складними дітей молодшого віку).
- Виправити мовний слух. Для виправлення мовного слуху необхідно виконувати вправи, спрямовані на:
- розрізнення звуків у ізольованому положенні;
- розрізнення звуків у словах;
- розрізнення звуків на тлі близьких за звуком.
- Розтягнути вуздечку мови. Вуздечка язика розтягується на необхідну довжину за допомогою спеціальних вправ. Якщо вона дуже коротка на її розтягування може знадобитися достатня кількість часу.
Одночасно з цим слід усунути і додаткові причини формування неправильної вимови:
Навчити дитину керувати м’язами свого тіла. Традиційні заняття з маленькими дітьми танцями та ритмікою мають ту ж саму мету — допомогти дитині навчитися володіти різними м’язами свого тіла. Перед логопедами стоїть вужче завдання — навчити дитину керувати тими м’язами, які впливають на її мову.
- вправи поліпшення загальної рухливості дитини;
- вправи посилення м’язових напруг;
- вправи на «скидання» м’язових затискачів;
- вправи повне розслаблення м’язів;
- вчинення «маріонеткових» дій.
Виправити в нього мовний видих.
Поставити голос. Постановка голосу включає такі моменти:
- зниження висоти голосу (постановка голосу за наслідуванням, постановка голосу через «вживання в образ»);
- усунення висхідної інтонації;
- постановка початку промови з «м’якої атаки».
Як попередити дефектну вимову: Підказки батькам
2-3 місяці. У цьому віці у дитини з’являється гуляння та белькотіння. Мовчання дитини має викликати тривогу у батьків.
9-10 місяців. Формується розуміння мови дорослих та перші слова. Але в цьому віці дитина реагує не так на мовлення дорослих, як на ситуацію та інтонацію.
11-12 місяців. З’являється реакція самі слова, вже незалежно від інтонації говорить і оточуючої ситуації.
1-1.5 року. Розвивається ситуаційне мовлення дитини. Одні й самі слова можуть мати різний зміст, залежно від обстановки. Дитина часто плутає звуки, спотворює їх.
1.5-2 роки. Період посиленого розвитку розуміння мови дорослих, швидко збільшується кількість слів, з’являються перші фрази. Слова мають вже узагальненими, а не несуть ситуаційний характер. Дуже важливо в цей період забезпечити необхідний обсяг промови для наслідування. Мозкові клітини максимально готові засвоїти слова та правила їхнього складання у фрази.
2-3 роки. Формування граматичного ладу мови, накопичення словникового запасу (до 3-х років дитина знає від 300 до 1000 слів). Якщо до 2.5 років дитина не будує фраз, необхідно звернутися до логопеда.
У період з 3 до 5 років бажано проконсультуватися у логопеда в будь-якому випадку. У цьому віці багато дітей неправильно вимовляють звуки, проте порушення звуковимови може бути як наслідком природних фізіологічних причин, так і симптомом мовної патології. Раннє виявлення аномалій мовного розвитку та своєчасне звернення до фахівців дуже важливе.
До 5-ти років дитина повинна правильно будувати фрази та вимовляти всі звуки мови!
Мова людини розвивається все життя, тому допомогти логопед може і дорослим. Батькам слід звернути увагу і на те, що у спілкуванні з дитиною, особливо в ранньому та молодшому дошкільному віці, не можна «підроблятися» під дитячу мову, вимовляти слова спотворено, вживати замість загальноприйнятих слів усічені слова або звуконаслідування («бібіка», «ляля») і т. д.) сюсюкати. Це лише гальмуватиме засвоєння звуків, затримуватиме своєчасне оволодіння словником.
Не сприяє розвитку мови дитини часте вживання слів зі зменшувально-пестливими суфіксами, а також слів недоступних для розуміння дитиною. Якщо малюк неправильно вимовляє якісь звуки, слова, фрази, не слід передражнювати його, сміятися чи навпаки, хвалити.
У сім’ї для дитини потрібно створювати такі умови, щоб вона відчувала задоволення від спілкування з дорослими, старшими братами і сестрами, отримувала від них не тільки нові знання, а й збагачувала свій словниковий запас, навчалася правильно будувати речення, правильно і чітко вимовляти звуки і слова цікаво переказувати.
