Затримка психічного розвитку та затримка психо-мовного розвитку – це порушення, пов’язане із затримкою в емоційному та інтелектуальному розвитку дитини. Це розлад є більш легким, ніж, наприклад, олігофренія, і піддається лікуванню і корекції.
Цей діагноз зазвичай ставиться дитині в ранньому віці від 3-х до 7 років. Тому особливо важливо не втрачати час і вчасно пройти корекційний або реабілітаційний курс, щоб порушення не перетворилося на серйозну проблему і нездоланну перешкоду для відвідування дитячого садка, навчання в загальноосвітній школі. А діагноз, затримка психічного розвитку, не перетворився на важку розумову відсталість, інтелектуальне недорозвинення або не навченість (після 7 років дитини, якщо діагноз ЗПР не знято, стає більш важкою).
І, звичайно, батькам потрібно пам’ятати, що діагноз може стояти, а може ні. Але при відсутності грамотної корекції дитина не зможе повноцінно вчитися в школі, навіть якщо і зможе туди якось потрапити, стане об’єктом образливих насмішок однолітків і «вічно неуспішною» для вчителів. В результаті до великої кількості інтелектуальних, емоційних порушень додадуться ще психологічні проблеми. Які неминуче призведуть до психосоматичних захворювань, які усунути буде куди складніше. В результаті дитина все одно не зможе вчитися. Про це потрібно пам’ятати тим батькам, хто вважає, що затримка мови або загального розвитку дитина зможе «перерости», воно саме «пройде», «ще не час» і тд.
Затримка психічного та мовного розвитку – це порушення, пов’язане із затримкою в емоційному та інтелектуальному розвитку дитини.
Затримка психічного розвитку: Існує кілька причин виникнення ЗПРР у дітей:
- Діти з ЗПРР конституційного походження характеризуються інфантильним типом статури, мають емоційний розвиток, характерне для більш молодшого віку, можуть творчо мислити і довго грати. Діти з подібними відставаннями набагато більш рухливі, ніж їх однолітки, однак при інтелектуальних навантаженнях втомлюються раніше. Таким дітям важко засвоювати загальну шкільну програму і підкоряться загальній дисципліни.
- Діти з ЗПР соматогенного походження менш розвинені в емоційному плані через будь-які хронічні захворювання. Наприклад, пороку серця. Такі діти відчувають невпевненість у власних силах, бояться навколишнього світу, легко губляться в незвичних умовах.
- Діти із затримкою психомовного розвитку психогенного походження страждають даними розладом виключно через неправильне виховання. У дітей з подібним відставанням бувають великі проблеми з дисципліною. У них відсутні почуття відповідальності і самоконтролю, вони не вміють обмежувати свої бажання і часто виявляють зайву емоційність.
- Діти з ЗПР церебрально-органічного походження страждають ураженням головного мозку. У одних дітей затримка проявляється у формі невеликого відставання розвитку. У інших – у формі олігофренії. Діти з подібними затримками можуть мати абсолютно різні симптоми і часто здаються своїм батькам абсолютно нормальними, що не зовсім відповідає дійсності.
Поставити діагноз може лише фахівець – психоневролог
Ніякі вчителя і соціальні працівники, яку б кваліфікацію вони не мали, не можуть винести «вирок». Однак якщо Ви самі відчуваєте, що Ваша дитина відстає в розвитку, і, тим більше, якщо Вам порадили звернутися до фахівця, зробити це слід негайно: чим раніше почати лікування і корекцію, тим простіше позбавити дитину від цієї проблеми.
Найбільш яскравою ознакою ЗПР дослідники називають незрілість емоційно-вольової сфери.
Інакше кажучи, такій дитині дуже складно зробити над собою вольове зусилля, змусити себе виконати що-небудь. А звідси неминуче з’являються порушення уваги: її нестійкість, знижена концентрація, підвищена відволікання. Порушення уваги можуть супроводжуватися підвищеною руховою і мовною активністю.
Такий комплекс відхилень (порушення уваги + підвищена рухова і мовна активність), не ускладнений ніякими іншими проявами, в даний час позначають терміном “синдром дефіциту уваги з гіперактивністю” (СДУГ).
Порушення сприйняття виражається в тяжкості побудови цілісний образ. Наприклад, дитині може бути складно впізнати відомі йому предмети в незнайомому ракурсі. Така структурність сприйняття є причиною недостатності, обмеженості, знань про навколишній світ. Також страждає швидкість сприйняття і орієнтування в просторі.
Особливості пам’яті у дітей з ЗПР
Якщо говорити про особливості пам’яті у дітей з ЗПР, то тут виявлена одна закономірність: вони значно краще запам’ятовують наочний (немовленевий) матеріал, ніж вербальний. Крім того, встановлено, що після курсу спеціального навчання різним технікам запам’ятовування показники діти з ЗПР поліпшувалися навіть у порівнянні з нормально розвиваючими дітьми.
ЗПР нерідко супроводжується проблемами мови, пов’язаними в першу чергу з темпом її розвитку. У дітей з ЗПР спостерігається відставання в розвитку всіх форм мислення; воно виявляється в першу чергу під час вирішення завдань на словесно-логічне мислення. До початку шкільного навчання діти з ЗПР не володіють повною мірою всіма необхідними для виконання шкільних завдань інтелектуальними операціями (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування)
Дуже важливо почати проводити корекційну роботу якомога раніше – тоді у дитини буде достатньо часу, щоб піти в школу підготовленою і не звалити на себе з першого класу «ярлик» неуспішності. Медикаментозну підтримку і корекційні заняття потрібно починати відразу ж як психоневролог припустив діагноз, у малюків з ЗПР або ЗПРР.
Є кілька поєднаних порушень, які залежать один від одного – так проблеми з самоконтролем природно ведуть до проблеми уваги, концентрації, а ті в свою чергу ведуть до проблем загального та інтелектуального розвитку.
У нашому центрі розвитку Аутизон+ проблему ЗПР і ЗПРР вирішують комплексно кілька фахівців – логопед-дефектолог, нейропсихолог, спеціаліст з нейрологоритмики та спеціаліст з нейрокорекції.
Медичне і нейропсихологічне обстеження пацієнтів проводиться неврологом і нейропсихологом. При цьому з’ясовується супутня неврологічна симптоматика, стан інтелекту, психічні відхилення. У цьому допомагають дані анамнезу, скарги, спостереження, інструментальні дослідження (ЕЕГ, МРТ головного мозку).
Нейропсихологом проводиться обстеження сенсорної, пізнавальної, емоційно-вольової сфери.
