Сумно та прикро, бо з дитиною не хочуть дружити? Чи вона сама уникає спілкування з однолітками? Дізнайтеся, чому синові чи дочці важко заводити друзів і як у цій ситуації допомогти.
Важко переоцінити важливість теплого та довірчого спілкування між людьми. З товаришами можна ділитися радощами та прикростями, весело проводити час, набиратися досвіду, пізнавати нове та дивитися на світ по-іншому. Дружба – невід’ємна складова розвитку особистості, і вона має бути у житті кожної людини.
Коли з’являються друзі?
Вперше діти навчаються спілкуватися на ігрових майданчиках, потім у садочку та школі продовжують відточувати комунікативні навички. Спочатку контакти між малюками короткочасні та нерегулярні, тому головну роль у соціалізації дитини грають дорослі. Приклад взаємодії мами та тата, бабусь, дідусів та родичів стає відправною точкою для подальшого вибудовування стосунків у колективі.
З настанням дитсадківського періоду комунікація з однолітками стає повсякденною і дедалі усвідомленішою. Діти починають інтенсивно отримувати досвід спілкування. А вже в молодшому шкільному віці закладається основа, яка готує дитину до підліткового періоду, коли особливо важливою є міцна дружба з однолітками. Батькам потрібно бути напоготові і спостерігати, як їхнє чадо поводиться під час гри, в якій манері спілкується: скупиться, б’ється або, навпаки, демонструє доброту і довірливість.
5 причин, чому з дитиною не хочуть дружити
Відсутність близьких товаришів у більшості випадків пояснюється тим, що дитина:
Не вміє спілкуватися
Нікого не слухає, не реагує на слова співрозмовника, перебиває. А якщо їй заважають закінчити думку, може образитись чи закотити істерику. Дітям, як і дорослим, не цікаво бути з тими, хто так поводиться.
Соромиться
Їй важко перебувати серед нових людей та знайомитися першим. Боязкість і зайва скромність особливо заважає в школі: таким дітям складно виступати ініціаторами спілкування, вони можуть довго залишатися без товаришів.
Найчастіше причиною сором’язливості є не спадковість, а занижена самооцінка та невпевненість у собі, що може бути наслідком надмірної суворості та вимогливості до дитини у сім’ї.
Не може за себе постояти
Коли кривдять, вдає, що нічого не відбувається. Однокласники вважають його «забитим», безавторитетним та не хочуть спілкуватися. Причин такої поведінки кілька: від занадто м’якого виховання, до авторитарного стилю виховання.
Виявляє агресію
Зазвичай така поведінка спостерігається, якщо дитина намагається зайняти позицію лідера у класі, а її не сприймають. У спробах довести перевагу «псевдолідер» починає командувати, критикувати, обзиватись на дітей. Іноді слабохарактерним дітям через це доводиться змінювати клас, школу.
Інтроверт за характером
Важливо розуміти, що інтроверт абсолютно не страждає від відсутності друзів, йому добре наодинці із собою. Він завжди може знайти заняття і чудово почувається.
5 порад, як швидко навчити дитину дружити з дітьми
Коли корінь проблеми зрозумілий, акуратно переходьте до дій.
Слухайте та чуйте
Якщо дитина каже, що з нею не хочуть дружити, запитуйте, як проходить її звичайний день у садку, школі. Будьте уважні, не засмучуйтесь, не судіть. Дітям важливо відчувати, що їх люблять, визнають особистостями, підтримують, допомагають. Разом розбирайте ситуації, думайте над рішенням.
Поясніть, кого вважають справжнім товаришем
Дитині важливо зрозуміти, хто такий друг, а з ким краще не водиться.⠀
З другом можна:
- разом мовчати;
- ділитися секретами;
- радіти, сумувати;
- говорити правду;
- бути собою;
- відчувати безпеку.
Такий орієнтир допоможе швидше розглянути та знайти хорошого товариша у своєму оточенні.
Спостерігайте
Коли приводите дитину в садок, школу, дивиться, які стосунки у неї з дітьми. Якщо щось не подобається, пояснюйте, як поводитися. Наприклад, обов’язково вітаються під час зустрічі, під час розставання прощаються. Вчіть відрізняти хороше від поганого, уникати конфліктних ситуацій.
Як помічники при вихованні підійдуть терапевтичні казки, сценки з іграшками, власний приклад спілкування з друзями.
Залишайтеся разом із чадом у дворі після занять
Нехай грає довше та заводить нові знайомства. Домашнє завдання зачекає. У дітей старшого дошкільного віку у процесі гри розвиваються навички комунікації, складаються взаємини. Завдяки спільній діяльності не потрібно шукати теми для розмови, легко бути відкритим та виявляти себе. Дружба зав’язується невимушено.
Вчіть ділитися
Даючи дитині перекушування, рекомендуйте пригощати інших дітей, ділитися іграшками. По можливості спостерігайте, як це робиться і як сприймають діти.
Важливо не просто навчити щедрості, а отримувати від цього насолоду. Таким чином, на психологічному рівні дитина звикає, що приносити користь приємно. Але разом з цим поясніть, що інші можуть скористатися її добротою. Дуже важливо вміти помічати це і не давати собою маніпулювати.
Спілкуйтеся з батьками однокласників та дозволяйте відвідувати всі дитячі свята, куди звуть дитину
Діти люблять ходити в гості до товаришів: довкола багато цікавого і завжди є компанія. Можна не обмежуватися простими розвагами та влаштовувати різні майстер-класи з малювання, випікання, конструювання тощо.
Домовляйтеся з мамами та татами про заходи, спільне проведення дозвілля, щоб діти могли здружитися та частіше проводити час разом.
Лише після таких дій ви зможете зробити висновки, чому з дитиною ніхто не товаришує. Чи хоче вона заводити товаришів чи ні, чи кривдить інших дітей, чи кривдять її. А, спираючись на спостереження, можна скласти підходящий план дій.
