Дислалія – різні дефекти звуковимови у осіб з нормальним слухом і збереженій іннервації артикуляційного апарату. Дислалія проявляється відсутністю, замінами, змішанням або спотвореннями звуків в усному мовленні. При дислалії проводиться логопедичні обстеження будови і рухливості мовного апарату, стану звуковимови і фонематичного слуху.
Обов’язково необхідно провести консультацію нейропсихолога, щоб виключити або підтвердити участь в корекції порушення стоматолога, невролога або отоларинголога.
Вплив при дислалії включає 3 етапи: підготовчий, формування первинних вимовних навичок, формування комунікативних навичок.
Дислалія – порушення нормованої вимови і вживання звуків мови, не пов’язане з органічним ураженням ЦНС або органів слуху.
В останні роки в структурі дислалії переважаючими стали порушення звуковимови, які перешкоджають в подальшому нормальному оволодіння писемним мовленням і сприяють виникненню дисграфії і дислексії.
З урахуванням причин порушення звуковимови виділяють механічну (органічну) і функціональну дислалію. Механічна дислалія пов’язана з дефектами анатомічної будови артикуляційного апарату. Функціональна дислалія обумовлена нейродинамічними порушеннями в корі головного мозку.
Функціональна дислалія
Функціональна дислалія, в свою чергу, підрозділяється на моторну (обумовлену нейродинамическими зрушеннями в центральних відділах мовленнєвого аналізатора) і сенсорну (обумовлену нейродинамичними зрушеннями в центральних відділах речемовного аналізатора).
З урахуванням кількості порушених звуків дислалія може бути простою (при неправильній вимові 1-4 звуків) і складною (при дефектній вимові більше 4-х звуків).
Якщо порушується вимова звуків з однієї артикуляційної групи (наприклад, тільки шиплячих або свистячих), говорять про мономорфну дислалію;
якщо з різних артикуляційних груп (наприклад, свистячих і шиплячих одночасно) – про полиморфной дислалии.
Фонетичні дефекти вимови звуків різних груп (спотворення) при дислалії прийнято позначати термінами, утвореними від букв грецького алфавіту:
- Ротацизм – недоліки вимови [р] і [р ‘]
- Ламбдацизм – недоліки вимови [л] і [л ‘]
- Сигматизм – недоліки вимови шиплячих [ж], [ш], [ш], [ч] і свистячих [з], [з ‘], [з], [з’]
- Йотацізм – недоліки вимови [й]
- Гаммацізм – недоліки вимови [г] і [ґ]
- Каппацізм – недоліки вимови [к] і [до ‘]
- Хітізм – недоліки вимови [х] і [х ‘]
- Дефекти озвончення і оглушення – заміни дзвінких приголосних парними глухими і навпаки
- Дефекти пом’якшення і твердості – заміни м’яких приголосних парними твердими звуками і навпаки
При дислалії часто зустрічаються складні комбіновані дефекти (сигматизм + ротацизм, ламбдацизм + ротацизм, сигматизм / ротацизм + дефекти пом’якшення і т. д.)
У тому випадку, якщо при дислалії має місце фонематичний дефект (заміни звуків), до назви недоліки звуковимови додається приставка «пара-»: параротацізм, параламбдацізм, парасігматізм, парайотацізм, парагаммацізм, паракаппацізм, парахітізм.
В основі неправильної звуковимови при механічній дислалії лежать органічні дефекти периферичного апарату артикуляції (язика, губ, зубів, щелеп). Серед аномалій будови мови і губ, призводять до дислалії, найчастіше зустрічаються коротка вуздечка язика або верхньої губи; рідше – макроглосія (масивний язик), мікроглосія (вузький, маленький язик), товсті, малорухомі губи.
При укороченій під’язикової уздечки, перш за все, страждає вимова верхньоязикових звуків; при аномаліях губ – губних і губно-зубних звуків. Макро- і мікроглосія зазвичай спостерігаються у дітей із загальним фізичним або розумовим недорозвиненням.
Слід зазначити, що порушення вимови, пов’язані з такими органічними дефектами мовного апарату, як ущелини верхньої губи, м’якого і твердого піднебіння, відносяться не до дислалії, а до ринолалії.
До факторів біологічної природи, що викликає функціональну дислалію, зараховують:
- загальну фізичну ослабленість у часто хворіючих дітей,
- мінімальну мозкову дисфункцію, що сприяє запізнювання мовного розвитку,
- несформованість фонематичного слуху, мовних укладів і їх перемикань.
Лексико-граматична сторона мови при дислалії формується відповідно до віку: є достатньо розвинена словникова база, не спотворюється складова структура слова, правильно використовуються відмінкові закінчення, одиничне і множинне число, є досить високий рівень розвитку зв’язного мовлення.
Діагностичне обстеження мови при дислалии починають зі з’ясування:
- особливостей перебігу вагітності та пологів у матері, перенесених захворювань у дитини,
- раннього психомоторного і мовного розвитку,
- стану біологічного слуху і зору,
- опорно-рухового апарату (за медичною документацією).
Потім логопед переходить до дослідження будови і рухливості органів артикуляційного апарату шляхом візуального огляду та оцінки виконання серії вправ по наслідуванню.
Власне діагностика усного мовлення при дислалії включає обстеження стану звуковимови і виявлення дефектно вимовляємих звуків з використанням відповідного дидактичного матеріалу. У процесі логопедичного обстеження виявляється характер порушення:
• відсутність;
• заміна;
• змішання;
спотворення звуків в різних позиціях – ізольовано, в складах (відкритих, закритих, зі збігом приголосних), словах (на початку, середині, наприкінці), фразах, текстах.
Потім перевіряється стан фонематичного слуху – здатність до слухової диференціації всіх корелючих фонем.
Обов’язково проводиться обстеження вищих психічних функцій – пам’яті, сприйняття, уваги, загального розвитку мови.
У логопедичному укладанні відбивається форма дислалії (механічна або функціональна), вид дислалії (артікуляторно-фонематическая, акустико-фонематическая, артікуляторно-фонетична), різновид неправильної звуковимови (ротацизм, сигматизм і т. д.).
Робота по корекції дислалії
Робота по корекції дислалії вибудовується відповідно до трьох етапів роботи: підготовчим, етапом формування первинних вимовних навичок і етапом формування комунікативних навичок.
Заняття з корекції дислалії направлено на виправлення дефектів звуковимови: спотворення звуків, їх замін або змішання. На підготовчому етапі для розвитку рухливості артикуляційного апарату (язика, губ) проводять гімнастику артикуляції, логопедичний масаж.
Логопедичний масаж стимулює артикуляційну мускулатуру, а також надає необхідну розслаблюючу дію, покращує кровопостачання тканин, тренує м’язи, що відповідають за формування мови, змушує їх працювати правильно і злагоджено. Він не тільки покращує кровотік, але також надає стимулюючу, що зміцнює і терапевтичну дію. Протягом усього часу застосування стимулюється і нервова система дитини, масаж викликає відповідні рефлекторні реакції, що мобілізують ресурси організму.
Але потрібно пам’ятати, що логопедичний масаж тільки в інтеграції з грамотної логопедичної роботою фахівця, продуманої і спеціально підібраною програмою дає якісний і стійкий результат.
Z-Vibe
У психолого педагогічному центрі «АУТИЗОН+» фахівці крім традиційних постановочних, масажних і універсальних зондів використовують в своїй роботі вібромасажерів Z-Vibe®
Принцип роботи Z-Vibe полягає у впливі на (язик, внутрішню і натужно поверхню щік, чола, щоки, підборіддя) людину – коливаннями високої частоти.
Дозволяє дуже ефективно розтягувати «вуздечку».
Підтримувати язик, масажувати логовинку язика для допомоги в постановці звуку С і багато іншого.
При достатніх навичках логопеда, даний масажер дозволяє «поставити» звук “Р” дитині протягом 1 заняття.
Логопедичний електромасажер Z-Vibe по визнанню багатьох логопедів є найкращим в світі обладнанням для проведення логопедичного масажу та підготовки артикуляційних м’язів дитини до спеціальних занять.
Даний електромасажер, при правильному і постійному логопедичному масажі, дозволяє скоротити час, витрачений на корекцію мовлення дитини мінімум в 3-5 разів в порівнянні з традиційними масажними зондами. Батькам потрібно обов’язково пам’ятати, що порушення мови, як правило, не проходять безслідно. Навіть після виправлення звукового дефекту мозок дитини вже сформував неправильні стереотипи, які потрібно змінити. Якщо цього вчасно не зробити, то мовні порушення можуть в подальшому спричинити серйозні проблеми з навчанням в школі, привести до дислексії, дисграфії і дізорфографії. А ці проблеми набагато важче і довше усувати, вони можуть стати причиною серйозних психологічних проблем. Саме тому дуже важливо вчасно, не «затягуючи» час і не «відкладаючи» на потім усувати порушення звуковимови і проводити нейропсихологичну корекцію.
Логопедичні заняття по корекції дислалії повинні проводитися регулярно, не рідше 3-х – 4-х разів на тиждень. Важливо, щоб удома також виконувалися завдання логопеда і артикуляційна гімнастика. Тривалість занять при простій дислалії від 3-х міс при складній дислалії – 3-6 міс.
У більшості випадків дислалія успішно піддається корекції. Успішність і терміни подолання дислалії визначаються складністю дефекту, віковими та індивідуальними особливостями дитини, грамотність підходу, регулярністю занять, участю батьків. У дошкільнят дефекти звуковимови коригуються швидше, ніж у школярів, в учнів молодших класів – швидше, ніж в учнів середньої і старшої ланки.
