Алалія у дітей: моторна, сенсорна, сенсомоторна

Алалія у дітей – грубе недорозвинення або повна відсутність мовлення, викликане органічними ураженнями коркових мовних центрів головного мозку, що відбулися внутрішньоутробно або в перші 3 роки життя дитини.

Перші загальні симптоми мовних порушень у дітей можуть фіксуватися в досить ранньому віці, зазвичай в 1,5- 2 роки, коли дитина починає вчитися опановувати мову. У цей період про розлади мовного розвитку свідчить повна або часткова відсутність словесних засобів спілкування, заміна слів жестами або мімікою, звуконаслідування типу «бо- бо», «бі-бі», «ав-ав», коли у однолітків найпростіша мова з коротких фраз майже сформована.

При алалії відзначають пізню появу мовних реакцій, бідність словникового запасу, аграматизми, порушення складової структури, звуковимови і фонематичних процесів.

Дитина з алалією потребує неврологічного і нейропсихологічного обстеження. Психолого-медико-педагогічний вплив при алалії включає медикаментозну терапію, розвиток психічних функцій, лексико-граматичних і фонетико-фонематичних процесів зв’язного мовлення.

На відміну від афазії, при якій втрачається вже існуюча мова, алалія характеризується початковою відсутністю, або різким обмеженням експресивного або імпрессівного мовлення.

При алалії відзначають пізню появу мовних реакцій, бідність словникового запасу, аграматизми, порушення складової структури, звуковимови і фонематичних процесів.

Призводять до алалії різноманітні фактори і можуть впливати в різні періоди раннього онтогенезу. Так, до органічного ураження мовних центрів кори головного мозку можуть призводити:

  • гіпоксія плода;
  • внутрішньоутробне інфікування;
  • загроза переривання вагітності;
  • токсикози;
  • хронічні соматичні захворювання майбутньої мами (артеріальна легенева недостатність).

Алалія у дітей може бути наслідком:

  • асфіксії;
  • недоношеності;
  • внутрішньочерепної травми;
  • при передчасних, швидкоплинних або затяжних пологах.

У числі причин алалії в перші роки життя дитини, слід виділити:

менінгіти, ЧМТ, соматичні захворювання, що призводять до виснаження ЦНС. Часті й тривалі захворювання дітей в перші роки життя (ГРВІ, пневмонії, ендокринопатії), операції під загальним наркозом, несприятливі соціальні умови (педагогічна занедбаність) посилюють дію провідних причин алалії.

Як правило, в анамнезі дітей з алалією простежується участь не одного, а цілого комплексу чинників, що призводять гіпітонія або гіпертензія, серцева або до мінімальної мозкової дисфункції – ММД.

Органічні пошкодження головного мозку викликають уповільнення дозрівання нервових клітин, які залишаються на стадії незрілих нейробластом. Це супроводжується зниженням збудливості нейронів, інертністю основних нервових процесів, функціональної виснажуваністю клітин мозку. Ураження кори головного мозку при алалії носять різко виражений, але множинний і білатеральний характер, що обмежує самостійні компенсаторні можливості мовного розвитку.

ФАХІВЦІ ВИДІЛЯЮТЬ:

  1. експресивну (моторну) алалія;
  2. імпресивную (сенсорну) алалія;
  3. змішану (сенсомоторну або мотосенсорну алалії з переважанням порушення розвитку імпресивного або експресивного мовлення).

В основі виникнення моторної алалії лежить раннє органічне ураження коркового відділу мозку. В цьому випадку у дитини не розвивається власна мова, проте розуміння зверненої мови залишається збереженим.

Сенсорна алалія у дітей виникає при ураженні коркового відділу мовнослухового аналізатора (центру Верніке, задньої третини верхньої скроневої звилини). При цьому порушується вищий корковий аналіз і синтез звуків мови і, незважаючи на збережений фізичний слух, дитина не розуміє мову оточуючих.

Лікування моторної алалії у дітей

При моторної алалії мають місце характерні немовні (неврологічні, психологічні) і мовні прояви.

Неврологічна симптоматика при моторної алалії у дітей представлена, перш за все, руховими розладами: незручністю, недостатньою координацією рухів, слабким розвитком моторики пальців рук. У дітей є труднощі з опануванням навичок самообслуговування (застібання гудзиків, зашнуровуванні взуття і т. п.)

Розглядаючи характеристику дітей з моторною алалією, не можна не відзначити порушення пам’яті (особливо слухомовної), та уваги, сприйняття, емоційно-вольової сфери. За особливостями поведінки діти з моторною алалією можуть бути гіперактивними, розгальмованими або малорухомими, загальмованими. Більшість дітей з моторною алалією мають знижену працездатність, високу стомлюваність, мовний негативізм. Інтелектуальний розвиток у дітей-алаліків страждає вдруге, внаслідок мовної недостатності. По мірі розвитку мови інтелектуальні порушення поступово компенсуються.

Незважаючи на те, що дитині з моторною алалією потенційно є виконання будь-яких артікуляторних рухів (на відміну від дизартрії), звуковимова виявляється порушеним. При цьому виникають стійкі заміни і змішання артикуляційно спірних фонем, що призводить до неможливості відтворення або повторення звукового образу слова.

Словниковий запас при моторної алалії значно не відповідає віковой нормі. Нові слова засвоюються з труднощами , в активному словнику є, головним чином, ужиткові терміни. Малий лексичний запас обумовлює неточне розуміння значень слів, їх недоречне вживання в мові.

Характерною рисою моторної алалії є абсолютне переважання в словнику іменників в називному відмінку, різке обмеження інших частин мови, труднощі в навчанні і диференціації граматичних форм.

Фразова мова при моторній алалії представлена спрощеними короткими реченнями (одно- або двоскладового).

При грубих формах моторної алалії у дитини є тільки звуконаслідування і окремі лепетні слова, які супроводжуються активною мімікою і жестикуляцією.

При сенсорній алалії провідним дефектом є порушення сприйняття і розуміння сенсу зверненої мови. При цьому фізичний слух у сенсорних алаликів збережений, і вони нерідко страждають підвищеною сприйнятливістю до різних звуків.

При грубих формах сенсорної алалії розуміння мови відсутня зовсім; в інших випадках носить ситуативний характер. Однак, навіть якщо дитині доступний сенс фрази в певному контексті, при зміні словоформи, порядку слів у реченні, темпу мови розуміння втрачається. Часто в осмисленні мови дітям із сенсорною алалією допомагає «читання з губ».

Грубе спотворення розвитку мови при сенсорній алалії призводить до вторинних порушень особистості, поведінки, затримки інтелектуального розвитку. Психологічні особливості дітей із сенсорною алалією характеризуються труднощами включення і утримання уваги, підвищеної відволікаємості і виснаженням, нестійкість слухового сприйняття і пам’яті. У дітей із сенсорною алалією може відзначатися імпульсивність, хаотичність поведінки або, навпаки, інертність, замкнутість.

У чистому вигляді сенсорна алалія у дітей спостерігається нечасто; зазвичай зустрічається змішана сенсомоторна алалія, що вказує на функціональну нерозривність мовнослухового й мовленнєвого аналізаторів.

Алалія у дітей потребує обов’язкової консультації дитячого невролога, логопеда, обстеженні дитячого нейропсихолога.

Нейропсихологічне обстеження – дітей з алалією необхідно для виявлення і оцінки характеру і ступеня пошкодження головного мозку.

Нейропсихологічне обстеження дитини з алалією включає діагностику слухомовної пам’яті і починається зі з’ясування перинатального анамнезу та особливостей раннього розвитку дитини. Особлива увага звертається на терміни психомоторного і мовного розвитку. Діагностика усного мовлення (імпрессивної мови, лексико-граматичної будови, фонетико-фонематичних процесів, артикуляційної моторики і т. д.).

Корекція алалії, при будь-яких її формах, повинна носити комплексний психолого -логопедичний часто педагогічний характер.

Робота над мовленням ведеться на тлі нейропсихологічної корекції, спрямованої на стимуляцію дозрівання мозкових структур.
При алалії важливо працювати над розвитком загальної та дрібної моторики, вищих психічних функцій (пам’яті, уваги, уявлень, мислення).

З огляду на системний характер порушення, нейрологопедічні заняття по корекції алалії припускають роботу над усіма сторонами мови. При моторної алалії у дитини стимулюється мовна активність; ведеться робота над формуванням активного і пасивного словника, фразової мови, граматичним оформленням висловлювання; розвитком зв’язного мовлення, звуковимови.

У основу занять включаються логоритміка, логопедичний масаж, загальна нейрокорекція (сенсорна інтеграція, можечкова стимуляція, бломберг–терапія), логопедична робота, корекційна робота по попередженню появи небажаної поведінки.

При сенсорній алалії ставляться завдання опанувати розрізнення немовних і мовних звуків, диференціацією слів, співвіднесенням їх з конкретними предметами, діями, людьми, розумінням фраз і мовних інструкцій, граматичною будовою мови. У міру накопичення словника, формування тонких акустичних диференціацій і фонематичного сприйняття також стає можливим розвиток самостійної мови дитини.

При різних формах алалії рекомендується порівняно раннє навчання дітей грамоті, оскільки письмо і читання дозволяє краще закріпити засвоєний матеріал, а також контролювати усне мовлення.

Запорукою успіху корекційної роботи при алалії служить її ранній (з 2.5-3 року) початок розвитку мовних процесів в єдності з розвитком психічних функцій. Значною мірою на прогноз впливає ступінь органічного ураження головного мозку. У процесі шкільного навчання у дітей з алалією можуть з’явитися порушення письмового мовлення (дисграфія і дислексія). Тому потрібно обов’язково пам’ятати, що передчасна корекційна робота з подолання алалії дозволяє попередити виникнення вторинної інтелектуальної недостатності.